Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уособлює зло - заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, неправда... Інший вовк уособлює добро - мир, любов, надію, істину, доброту, вірність... Маленький індіанець, торкнутий до глибини душі словами діда, на мить задумався, а потім запитав: - А який вовк наприкінці перемагає? Старий індіанець ледь помітно посміхнувся й відповів:
- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
